Цейлонський чай: смак, регіони і чим він відрізняється

Чай цейлон — це чорний чай зі Шрі-Ланки. «Цейлон» — стара назва острова, яку чай зберіг у торговій назві. Цейлонський чай зазвичай описують як бадьорий і терпкуватий, нерідко з цитрусовою ноткою. Слово «чорний» тут означає те, що в Китаї звуть червоним чаєм: повністю окислений лист, про назви докладно в статті чим червоний чай відрізняється від чорного. Нижче розбираємо смак, регіони, різницю з Ассамом і Дарджилінгом, чай «англійський сніданок» і те, чим цейлон відрізняється від китайського червоного. Наш головний напрям — китайський чай: з чого почати.

Що таке цейлонський чай і чому він так називається?

«Цейлонський чай» — це і торгова марка чаю зі Шрі-Ланки, і історична назва чорного чаю з цього острова. Країна змінила назву, а чай залишився «цейлонським», бо під цим іменем його знають покупці. Початок чайних плантацій на острові зазвичай відраховують від 1867 року, коли британський плантатор Джеймс Тейлор висадив чай.

Чорний чай роблять за тією ж схемою, що й скрізь: в’ялення, скручування, окиснення, сушіння. Як це відбувається, розписано в статті що таке чорний чай і як його роблять.

Який смак у цейлонського чаю?

Типовий цейлон бадьорий, свіжий і терпкуватий, нерідко з цитрусовою нотою. Зазвичай він не такий щільний і солодовий, як ассамський чай.

Смак залежить від регіону й висоти плантації, тож «цейлон» — це ціла родина, а не один смак.

Які бувають цейлонські чаї: регіони і сорти?

Цейлонські чаї розрізняють за місцем вирощування. Sri Lanka Tea Board виділяє сім регіонів: Нувара-Елія, Уда-Пуселава, Дімбула, Ува, Канді, Сабарагамува і Рухуна. Їх ще ділять за висотою на високогірні, середньогірні й низинні чаї. За поширеною думкою, високогірні легші й ароматніші, низинні темніші й густіші.

Окрема тема — зелений цейлонський чай. На Шрі-Ланці роблять і його, а ще білий, але основа острова — чорний чай, і за запитом «цейлон» шукають саме його.

Позначки на пачці (OP, BOP та інші) переважно описують розмір і цілість листа. Розібрано в статті про градації листа: OP, BOP. Слово «байховий» на фасованому чаї позначає розсипний, не пресований чай. Його виводять від китайського «бай хоа» — так називали молоді бруньки з білим ворсом.

Чим цейлонський чай відрізняється від Ассаму й Дарджилінгу?

Ассам і Дарджилінг — індійські чорні чаї. «Чорний індійський чай» найчастіше означає саме їх. Порівняємо їх з цейлоном і китайським червоним:

Турецький і грузинський чорні чаї мають власні регіони й традиції, тут ми їх не розбираємо.

Що таке чай «англійський сніданок»?

Це купаж, а не окремий сорт. Зазвичай у ньому ассамський, цейлонський і кенійський чорний чай. Виходить терпкий щільний настій, розрахований під молоко. На відміну від моносорту, який пишуть за регіоном, купаж збирають заради стабільного смаку. Про англійські чайні звичаї читай у статті про чайні традиції світу.

Чим цейлонський чай відрізняється від китайського червоного?

Обидва належать до одного типу. Різниця в регіоні, умовах вирощування й обробці. Цейлонський шукають за бадьорістю й терпкістю, китайський червоний частіше за м’якістю й солодкістю. Ми працюємо з китайським чаєм, і найближчі до цейлону за роллю такі:

• Дянь Хун Мао Фен від 170 ₴: Юньнань, золотисті бруньки, темний шоколад, мед, родзинки.
• Брови із Золота (Цзинь Цзюнь Мей) від 220 ₴: гори Уї.

Щоб порівняти стилі, є набір «Червоний» від 900 ₴: Дянь Хун Мао Фен, Лапсан Сушон і Брови із Золота. Усі китайські червоні — в колекції червоного чаю, а про сорти й смак пише стаття китайські червоні чаї: сорти і смак.

Як заварити цейлонський чай?

Для листового червоного чаю в чайнику 1–1,5 л береш 4–5 г листя, воду 90–95 °C і настоюєш 5–7 хвилин і довше. У кружці 250–300 мл це 2–3 г від 5 хвилин. Цейлонські чаї часто дрібніші за китайські червоні, а дрібний лист віддає смак швидше, тож краще почати з нижньої межі часу. Для фасованого цейлону слідуй інструкції на пачці.

Часті питання